Анатолій ВЛАСЮК
Провінційний щоденник
Вибори без вибору, або Що робити націоналісту?
За великим рахунком, вибори 2012 року мало чим відрізняються від будь-яких інших виборів, які відбулися в Україні за роки незалежності. Це ті ж самі вибори без вибору.
Олігархічні клани розподілили між собою територію і промисловість, засоби масової інформації та політичні сили, понабирали собі менеджерів на кшталт президента і прем’єр-міністра - і керують задля власного задоволення. В людей складається ілюзія, що, голосуючи за ту чи іншу партію, вони роблять свій вибір. Насправді вибір за них зроблений давно, бо якщо глибше копнути, всі політичні сили схожі між собою, як брати-близнюки.Додано (20.01.2012, 21:33)
---------------------------------------------
Я не можу давати рецептів, за яку партію голосувати, бо це справа совісті кожного націоналіста. Зауважу лише, що жодної націоналістичної партії в Україні нині не існує, а ті, що вважають себе такими, насправді здійснюють анти-націоналістичну політику.
Вибори 2012 року не лише для націоналістів, але й для усіх українців будуть виборами без вибору, бо змагатимуться не ідеології, а брехливі політикани. Переможе той, хто більше наобіцяє нещасному виборцю. Говорити про націоналістичну свідомість населення, яке не бачить себе великим українським народом, наразі не доводиться. Ми вкотре приречені на бунт, який чомусь свого часу назвали Помаранчевою революцією.
Українська Революція, за Степаном Бандерою, таки відбудеться. Чим далі націоналісти відтягують її в часі, тим важчою вона буде. Жорсткі обійми Путіна, який хоче задушити Україну, зроблять стихійними націоналістами навіть тих, хто жахається нині самого наймення бандерівець. Чим більше режим Януковича буде окупаційним стосовно України, тим швидше прокинеться інстинкт самозбереження українців і представників інших національностей, які тут живуть. Тоді я не заздрю ні тим, хто задумав зробити з України колонію, ні тим, хто ревно прислужував колонізаторам. Українець зробить свій остаточний вибір.
Анатолій ВЛАСЮК
