Цілодобове водопостачання в Бориславі... - 11 Березня 2013 - Моє місто - Борислав!
07.12.2016, Середа, 17:27
Головна » 2013 » Березень » 11 » Цілодобове водопостачання в Бориславі...
15:44
Цілодобове водопостачання в Бориславі...

Цілодобове водопостачання в Бориславі...На початку цього місяця ми повідомляли про проведення у Бориславі першого засідання Дискусійного клубу. Здається, такі засідання обіцяють стати регулярними, принаймні, так стверджують його організатори та учасники.

Наприкінці минулого тижня відбулось друге засідання Дискусійного клубу у Бориславі.

І як би ми не ставились до учасників цих засідань, колишніх бориславських керівників, депутатів теперішньої міської ради, які перебувають у опозиції до влади, мусимо визнати, що більшість з них насправді набагато поінформованіші та кваліфікованіші від деяких теперішніх посадовців, від яких ми, бориславці, вже котрий рік очікуємо виконання їхніх же обіцянок. 

Тож, людям, що вболівають за долю рідного Борислава та його мешканців, як мінімум, слід прочитати, чи послухати, про що ж говорили на другому засіданні Дискусійного клубу.

Інформацію про друге засідання (як і попереднє) подаємо в інтерпретації Анатолія ВЛАСЮКА. У кінці статті можна переглянути відезвіт про цю подію.


"ЦІЛОДОБОВЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ В БОРИСЛАВІ: МІФИ ТА РЕАЛІЇ

27 лютого в приміщенні Бориславської друкарні відбулося друге засідання Дискусійного клубу. Воно було присвячене проблемам водопостачання в місті нафтовиків. Участь у дискусії взяли політичні та громадські активісти, небайдужі бориславці, а також ті, хто свого часу був причетний до роботи у комунальному підприємстві "Бориславводоканал”. Представники влади проігнорували цей захід, хоча й були запрошені. Або їм нічого сказати, бо важко заперечити очевидні факти, або в даній ситуації не вважають за можливе дискутувати й доводити свою правоту.
 

ДРОГОБИЧ ПЕРЕЙШОВ ДО ЦІЛОДОБОВОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
 
Як відомо, коли нинішній міський голова Борислава Володимир Фірман ішов до влади, то одним із пунктів його передвиборчої програми була обіцянка цілодобового водопостачання. Однак бачимо, що нині існує проблема з елементарною подачею води до домівок бориславців. Вкладення коштів у цю сферу не приносить бажаних результатів, керівників КП "Бориславводоканал” змінюють, як шкарпетки, графік подачі води немилосердно не виконується, а влада запевняє, що є, мовляв, певні труднощі, але ми їх героїчно долаємо.

Перш ніж перейти безпосередньо до викладу дискусії, хотів би зауважити, що 21 лютого в Дрогобичі на засіданні аналогічного Дискусійного клубу розглядалося питання подачі води в місті Юрія Котермака. Від грудня минулого року воно здійснюється цілодобово. Цьому сприяла багаторічна попередня робота незмінного керівника КП "Дрогобичводоканал” Романа Шагали, який заручився фінансовою підтримкою Європейського банку реконструкції та розвитку. Певні проблеми, звісно, існують, але на тлі Борислава – це небо і земля.

Під час дискусії в Дрогобичі говорили й про Борислав. Зокрема, про те, що місто винне Дрогобичу понад чотири мільйони гривень за стоки. Натомість бориславська влада, створивши паралельну до КП "Бориславводоканал” структуру, фактично хотіла позбутися боргів. Однак цей номер не пройшов, бо новому підприємству так і не вдалося отримати ліцензію. Прозвучала й інформація про те, що, прийшовши до влади, команда Володимира Фірмана викопала труби із землі, продала їх на металобрухт, аби частково погасити заборгованість із зарплати працівникам. Однак повністю проблеми це не розв’язало, борг залишився й поволі виплачується, а труб уже не повернеш.

І головне: Роман Шагала заявив, що всі капіталовкладення у водопостачання, які здійснює бориславська влада, приносять нульовий результат.

 
БОРИСЛАВ МОЖЕ ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ ВОДИ
 
А тепер перейдемо до дискусії у Бориславі.

Колишній міський голова Борислава Микола Тустановський вважає, що ми не знаємо реальної ситуації на водоканалі. Борги зростають, нинішній керівник підприємства написав фактичну заяву на звільнення – відмовився від виконання обов’язків директора і головного інженера, залишивши за собою посаду начальника диспетчерської служби.

Колишній міський голова Борислава Володимир Шмігельський, який потім керував КП "Бориславводоканал”, стверджує, що вже нема терпіння спостерігати за ситуацією на підприємстві. При всіх негараздах, які спостерігались упродовж двадцяти років, ситуація на підприємстві стала не те що критичною, а небезпечною для міста. Під час його керівництва працювала лінія в 500 і 200 міліметрів. Вдалося збудувати 700-міліметрову лінію. Багато хто говорив, що це нікому не потрібна річ. На сьогодні маємо кричущий факт, який необхідно озвучити: нинішня влада "поховала” 500-міліметрову трубу. 200-мілітрова труба принципово не вирішувала питання, хоча це теж серйозна річ, але 500-міліметрова труба – це катастрофа. Ми знову залишилися з одною ниткою. Їхнє пояснення дуже примітивне: мовляв, до "п’ятисотки” підключено східницькі пансіонати, в такий спосіб вони борються з крадіжками води. Це не піддається жодній критиці. Для цього є абонентська служба, інші відповідні служби, які тим повинні займатись.

Через місяців два-три труба стане непридатною. Про це треба кричати криком. Володимир Шмігельський дивується, куди дивиться прокуратура, Служба безпеки. Свого часу з Рибника вдалося зробити дві паралельні нитки: одна 500-міліметрова, друга – 200-міліметрова. Вони були з’єднані між собою. В будь-який момент, коли траплялась аварійна ситуація, одна нитка перекривалась, жодних проблем не виникало. Він припускає, що влітку можуть почати викопувати 500-міліметрову трубу. Її вартість 200-250 тисяч гривень, якщо її викопати і здати на металобрухт. А фактична вартість такої нитки мільйонів 12-15.

Володимир Шмігельський підтвердив, що на насосній станції було поставлене подвійне обладнання. Тобто стояло п’ять старих насосів, а також поставили ще два нові. Вони нормально забезпечували водопостачання по тому режиму, по якому працювали. На сьогоднішній день, за його словами, працює один насос без резерву. В 1990 році на водозаборі в річку була занурена труба, з якої забиралася вода. На сьогодні це все ще поки що працює. "Я чув, - каже Володимир Шмігельський, - що влада додумалась до того, що хоче на Палія "поховати” збірники”. Працювати без збірників – це ноу-хау нашої влади. У Бориславі нема відпрацьованої гідравліки, а це буде повне розбалансування. Можна мати додатково три тисячі кубів води, якою можна було би повністю наповнити резервуари в нічний час на Бухові і на Палія, коли електрична енергія є дешевшою. Це дало би можливість подовжити подачу води хоча би в ранішній час. Це були реальні речі. Сьогодні це вже нереально.

На думку Володимира Шмігельського, про ці небезпеки, які можуть чекати бориславську громаду, слід не просто говорити. Треба діяти, бо буде біда, якщо знищать 500-міліметрову трубу і позбудуться водозбірників. Фахівцем своєї справи він вважає п. Дубкова, який свого часу очолював дрогобицький, а потім бориславський водоканали. На Ріпному зробили гігантську будову без води. Потрачено чотири з половиною мільйона гривень державних і місцевих коштів. Там води не було, нема і ніколи не буде. Дебет цього потічка далекий від того, що хотіли з нього одержати. Ідея перейти на локальні водозабори є утопією, хоча багато хто з цим може не погодитися. "Сьогодні Борислав на локальних водозаборах ради собі не дасть”, - підкреслив Володимир Шмігельський.

Яка нині ситуація на водоканалі? Розігнали дуже багато працівників, які є фахівцями і тривалий час там працювали. Набрали молодь, яка не має досвіду. Є пальне – виїхали на ремонт водоканалу, нема пального – сидять на місці. "Як на мене, там повний хаос”, - стверджує Володимир Шмігельський. Рік тому він був у кабінеті міського голови після прямої лінії по телебаченню. Володимир Шмігельський нагадав Володимирові Фірману їхню розмову про проблеми на водоканалі перед виборами. Ще раз нагадав усю проблематику водоканалу, що це непроста річ. "Я йому розповідав хвилин двадцять про це, - поділився спогадами Володимир Шмігельський. – Мене вразило те, що людина навіть не взяла олівець, щоби хоч щось записати з того досвіду десятирічної роботи головою і керівником водоканалу”. Не пройшла і його пропозиція знову повернутися на роботу керівником водоканалу, адже є багатющий досвід. "Нам потрібні нові обличчя”, - відповів Володимир Фірман. На думку Володимира Шмігельського, все йде до того, що Борислав справді може залишитися без води.
 

ЛОКАЛЬНІ ВОДОЗАБОРИ ТЕХНІЧНО НЕ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ ТАКУ КІЛЬКІСТЬ ВОДИ, ЯКА НЕОБХІДНА БОРИСЛАВУ

Відповідаючи на моє запитання: "Якби Ви зараз були міським головою чи керівником водоканалу, що насамперед треба зробити в тій ситуації, яка склалась?”, Володимир Шмігельський відповів: "Зараз, як на мене, потрібно років два-три відновлювати те, що було втрачене за останній час”. На його думку, серйозну увагу слід приділити водозабору. Два трансформатори, які там є, повинні працювати в автономному режимі на випадок будь-якої ситуації. Крім того, повинно бути забезпечене насосне обладнання. На нічний час, як мінімум, повинен бути великий і менший насос, а вдень потрібно ще один-два насоси, щоби ми могли спокійно спати і не переживати, що щось станеться. Треба терміново відновити 500-міліметрову лінію і паралельність тих ліній, щоби вони працювали в тому режимі, як раніше. Тоді зможуть директор водоканалу і міський голова спокійно спати, бо навіть в аварійній ситуації можна буде подати воду. Далі слід працювати за тими перспективними напрямками, за якими працювали всі влади, - і Удовенко, і Тустановський, і Іваницький. Кожна влада щось хотіла зробити, але не вийшло сповна. Були плани дуже хороші. Є плани, які можна сьогодні пробувати реалізовувати. Звичайно, це нереально за рахунок міського бюджету, потрібно шукати інші джерела. Зараз важко говорити про весь комплекс заходів.

"Я лише один раз за чотири роки разом з п.Гедро виїхали вночі на аварійну ситуацію”, - підкреслив Володимир Шмігельський. Деякі речі можна передбачити, унеможливити наслідки і в нормальному режимі працювати над покращенням водопостачання в Бориславі.

Доцента Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Мирона Цайтлера цікавили питання по Рибнику. Володимир Шмігельський фахово охарактеризував ситуацію. Борислав відмовився від локальних водозаборів після того, як почалося будівництво на Трускавецькій – Коваліва - Володимира Великого. Великі квартали забудови локальними водозаборами витягнути неможливо. Це технічні речі. Розробляли проектні інститути. В даній ситуації кожний буде відповідати за свої речі. Сьогодні, наприклад, так розбудувалися Тустановичі, що "Вальки” не вистачає. Кожний сьогодні тягне воду в ванну, душ, збоку ставить сауну, мийку – зараз споживання води стало набагато більше, ніж раніше, бо раніше туалет був надворі, а в хаті – умивальник.
Мирон Цайтлер стверджує, що в тридцятих роках ХХ століття в Бориславі мешкало 45 тисяч людей. Промисловість добувала нафту приблизно 300-500 тисяч тонн на рік. Води вистачало. Проте Володимир Шмігельський заперечив, що, скажімо, не було "нетканки”, яка забирала тисячу кубів води на добу, не було "Галлаку”, який брав до 40 тисяч кубів води на місяць, не було БЕЛМЗу, багатьох інших заводів. Зараз цих підприємств нема, але мова йде про інше. Ми знаємо, що вода просто втікає. Ми ставимо питання перед водоканалом: чому не борються з витоками?  Це питання капітального будівництва. В старий водоканал закладена експлуатація, а капітальні речі, нові водопроводи не закладені. Це є питання власника водоканалу. За рахунок бюджету повинні вишукувати кошти для таких капітальних будівель. Сьогодні вимагати від водоканалу, щоби він відремонтував мережі, - це утопія. Отже, локальні водозабори технічно не забезпечать таку кількість води, яка необхідна Бориславу. Про саму кількість зараз не варто сперечатись, але технічно на деякі мікрорайони не можна подати таку кількість води при сучасній схемі водопостачання.

Директор Бориславської друкарні Мар’ян Наминанік був переконаний, що Мирон Цайтлер, задаючи це питання, фактично озвучив позицію влади. Мирон Цайтлер це заперечив, зазначивши, що не є у Фронті змін, не претендує на жодні преференції, працює в Дрогобичі, але є бориславцем і вболіває за рідне місто.

Володимир Шмігельський попросив згадати засуху останніх років і задав риторичне запитання: що ми будемо робити влітку? Інженери прорахували можливості кожного джерела з великим запасом і на багато років спрогнозували ці речі. Вчені за комуністичних часів не були дурнішими від нас. А поляки, які шикарно зробили водозабори? Треба їх лише відновити. Всі водозабори, які були – Валька, Ріпне, Штателянди, Раточин – були в працюючому режимі за Польщі. Раніше Іван Дубков брав депутатів – "Садитесь, поехали на экскурсию!”. Депутати тих скликань, до речі, були на всіх водозаборах і бачили що робилося.

На моє запитання, наскільки реальним є те, що влада знову може продавати труби, бо вже одного разу так зробила на початку каденції, бо, мовляв, не було чим платити зарплату, - Володимир Шмігельський відповів, що  не хоче ображати присутнього колишнього міського голову Миколу Тустановського, але це було започатковано за нього. Він просив його: не робіть цього. Тоді працювала стара схема з’єднаного водопостачання Дрогобич – Борислав – Трускавець. У Дрогобичі свого часу пішла нафта, і туди возили воду. Ми мали нормальні з двох боків чотирисотку і п’ятисотку лінії з Дрогобича. "На сьогоднішній день ці труби викопані, бачив неодноразово, як їх викопували, - сказав Володимир Шмігельський, - а потім читаю в "Нафтовику Борислава” – якісь злочинці викопали труби, і ніхто не знає, хто це зробив. Як це ніхто не знає? Працівники водоканалу викопували, вивозили на машинах – до чотирьох кілометрів чотирисотої труби. Підприємства Борислава за дольову участь у той час будували ці всі речі, а люди, які нічого не створили, сьогодні продають те, до чого вони не мають жодного відношення”. На думку Володимира Шмігельського, це злочин, це самий натуральний злочин.

Активістка екологічного руху Ольга Максимович зазначила, що минулого року КРУ здійснювало перевірку водоканалу. Були зроблені висновки, що та вода, яку споживає Борислав і яка подається з Рибника до Бухова, не співпадає в цифрах. Якщо поступає 27 тисяч кубометрів води на Бухів, а ми використовуємо лише тисячу, - то де решта? Значить, є десь сторонні витоки. Є японське обладнання, яке робить перевірку трас, які є врізки. Чи робили перевірки? Кажуть, робили. Але, видно, не зробили до кінця. А ми мусимо оплачувати всю вартість води.

Володимир Шмігельський зауважив, що питання Східниці дуже просто вирішується бориславським водоканалом. Є окрема лінія з Бухова на Східницю. Ставиться лічильник, Східниця відокремлюється – всі питання зняті. Потрібна тільки воля першого керівника міста і директора водоканалу.
Ольга Максимович запропонувала такий лічильник поставити на вході в Борислав, щоб ми знали які витоки і куди йдуть. "До речі, по перевірці КРУ ніде нема ніяких матеріалів”, - стверджує вона.

 
"СПОЧАТКУ НА НАРАДАХ БУЛА ДИСКУСІЯ, ЯКА ПОТІМ ПЕРЕТВОРЮВАЛАСЬ НА ТВЕРДИЙ МОНОЛОГ МІСЬКОГО ГОЛОВИ” 
 
Ярослав Лопушанський керував бориславським водоканалом доти, доки не прийшла нова влада. До цього він ставиться по-філософськи: попросили – і пішов.

На його думку, суттєві помилки влади полягають в тому, що голова міста і люди, які керували комуналкою, абсолютно не прислухалися до людей, які працювали в комунальній службі. Вони думали як Чапаєв шашкою помахати і – зразу все. Мовляв, водоканал – там злодії, в ЖЕКах теж незрозумілі люди, ось прийдуть нові хлопці, ми там наведемо порядок, і все буде добре. Але не так сталось, як хотілося.

Ще в перші місяці нової влади Ярослав Лопушанський показував усю роботу водоканалу голові міста, було багато поїздок. На його погляд, Володимир Фірман ніби розумів ситуацію, принаймні уважно слухав. "Мені здавалося, що буде з того якийсь толк, і почнемо працювати”, - сказав Ярослав Лопушанський. Але спочатку на нарадах була дискусія, яка потім перетворювалась на твердий монолог міського голови. Він казав, що Рибника нам не потрібно. Як так? Адже в шістдесятих роках працювали цілі інститути, які довели, що у нас не було заводів і фабрик, не було такого розвитку міста, але локальні водозабори не справляються. Довели, що треба будувати спочатку двістіп’ятдесятку, потім п’ятисотку і запускати Рибник як основний водозабір на місто Борислав. А Володимир Фірман без жодних доказів, аргументів заявив, що, мовляв, Рибник нам не потрібен, ми справимося з локальними водозаборами. Доказати йому щось було неможливо. Він казав, що Східниця краде всю воду, частина води йде на Трускавець, частина – на Дрогобич, всі крадуть воду, а Рибник нам не потрібен. З ним важко було на цю тему дискутувати і щось доводити. Через два-три місяці ніхто не хотів слухати і не сприймав аргументи.

Дуже великою помилкою була і п’ятисотка. Вони її ліквідували, пояснюючи, що Східниця краде воду. Другий аргумент: мовляв, великі витоки, і вони не можуть ліквідувати аварії на п’ятисотці. Як тільки вони її відрізали, десь через два тижні стається аварія на семисотці, прямо біля насосної станції, і рве семисотку, і вони тепер нічим не можуть подати воду. А у нас була схема: перекриваємо одну лінію, а по другій лінії запускаємо воду. Так, були певні проблеми і негаразди, але на місто вода йшла у будь-якому випадку. "Це їхня помилка, - зауважив Ярослав Лопушанський, - і я не знаю, чим це закінчиться”. Якщо люди в Бориславі, крім влади, мають якусь вагу, то в жодному разі не можна допустити ліквідації п’ятисотки. Її треба зараз терміново ремонтувати, бо ще місяць-два, до літа, і вона посиплеться, тоді ніхто її вже не відремонтує.

Ярослав Лопушанський переконаний, що раніше на комуналку ніхто не звертав увагу. Покійна голова міста Олена Старун погрожувала керівникам підприємств: підеш директором водоканалу на декілька місяців. Керівник водоканалу – це було нижче, ніж керівник будь-якого іншого підприємства. "Я вважав, що треба підключати науку”, - підкреслив Ярослав Лопушанський. З науковцями була заключена угода. На деяких виставках пропагувалася гідравлічна модель міста. Були виділені кошти, але не до кінця проплачені, за роботу по ревізії водопостачання Борислава. На карту нанесені колодязі, мережі. Все в електронному виді. Зробили десь на 70 відсотків. Левову частку зробив п.Гедро. Наука дає свій результат, і це помилка влади, яка цього не розуміє. Адже мова йде про передові технології, досвід людей. Місто би знало, що має робити.

На думку Ярослава Лопушанського, нова влада зробила серйозні помилки у кадрових питаннях. Як можна було виганяти людей? У нього питали, чи він вигнав такого-то і такого-то. Як його вигнати? "Я не буду його виганяти, бо він мені потрібний”, - відповідав Ярослав Лопушанський. З цими речами не можна було змиритися. В перші дні буквально на всіх підприємствах поставили "смотрящіх”. Мало не з ПТУ приходить хлопчина – про що з ним розмовляти? Що його вчити? "Навіть якщо зараз зробити якийсь план, намалювати графік, як вивести підприємство з цього стану, в якому воно зараз знаходиться, - каже Ярослав Лопушанський, - я думаю, що зараз нема кому це зробити”.

 
ЩО БИ НЕ ПРОПОНУВАЛИ ФАХІВЦІ, ВЛАДА ЦЬОГО НЕ СПРИЙМАЄ
 
Коли я слухав Володимира Шмігельського й Ярослава Лопушанського, то склалося враження, що, як у сталінські часи, прийшли шкідники ("врєдітєлі”), але тепер вони знаходяться при владі, у "білому домі”. Невже вони спеціально все роблять, аби загробити водоканал?

Володимир Шмігельський вважає, що до влади прийшли люди, які не розуміються в тих питаннях. Це не фахові люди. "Я не знаю, чи на сьогоднішній день у Бориславі є взагалі схема водопостачання і водовідведення”, - зауважив він. З’ясувалося, що вона є, але не закінчена. Треба почати з обліку. Була різна ситуація з електроенергією, з газопостачанням, але поставили облік – і будь здоров.
Ярослав Лопушанський, говорячи про водозабори, не розуміє, кому прийшла в голову ідея вкладати такі величезні кошти в локальні водозабори. Вони не узаконені. Йому не вистачило місяця-півтора, аби довести цю справу до логічного завершення. Всі документи абсолютно були готові. Було доведено, що вони дуже давно працюють у Бориславі, з 60-70-х років минулого століття. Деякі водозабори є з довоєнних років. Сама назва "Штателянди” підтверджувала, що водозабори давно працювали в Бориславі.
Відповідаючи на моє запитання, що би дало узаконення водозаборів, Ярослав Лопушанський відповів, що зараз, коли вони не узаконені, будь-яка комісія може довести, що вода береться незаконно. Проте контролюючі органи закривають на це очі. Мусить бути дозвіл на спеціальне водокористування.

Що стосується локальних водозаборів, то добре, коли хороший рік, йдуть дощі, велика вологість. З локальних водозаборів на місто йшло десь 6-8 тисяч кубів води. А Борислав на добу споживає лише дві з половиною тисяч кубів води. То для чого нам Рибник? Правильно, нам Рибник не потрібний. Так думає влада. І почалася ця катавасія. Але ж 6 – 8 тисяч кубів води – це коли дощі, коли природа дала можливість забирати воду. З Ріпного в хороші часи можна було забрати до двох тисяч кубів води. На Ріпному працювала лише одна людина, яка чистила жолоб. Ось це були затрати на Ріпному. Ця вода хлорувалась і поступала на місто. Прийшло в голову вкласти новій владі в це 4 мільйони, і з’ясувалося, що навіть двох тисяч кубів місто не має.

Зупинився Ярослав Лопушанський і на проблемі Вальки. Він дуже хотів відмовитися від хлорування води. На Вальці хотіли відмовитися від цього і запровадити знезараження води без хлору. Зробили все, закупили установку, треба було щось підписати і дещо заплатити. "Похоронили, забули і на фік нікому це не потрібно”, - гірко сказав він. На його думку, при владі нині такі люди, які абсолютно не розуміються на цій справі.

Виходить, що би не пропонували фахівці, влада цього не сприймає? Питання залишилося риторичним, бо відповідь, на жаль, є очевидною.
 
Анатолій ВЛАСЮК"


  

  

  

  

  

  






Творімо історію свого міста добрими думками і гідними вчинками.
Доведемо землякам і всьому світові, що Борислав і бориславці - найкращі!


Aukro.ua

Творімо історію свого міста добрими думками і гідними вчинками.
Доведемо землякам і всьому світові, що Борислав і бориславці - найкращі!


Ще новини:


Переглядів: 1613 | Додав: Admin | Теги: водопостачання, Тустановський, Михайл Лазар, Андрій Спас, ВЛАСЮК, Шмігельський, опозиція, водоканал, опозиція в Бориславі | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *: