Щороку 15 грудня відзначається Міжнародний день чаю (International Tea Day), який був запроваджений з метою залучення уваги урядів і громадян до проблем поширення чаю, зміцнення взаємозв’язків між виробниками і споживачами чайної продукції.

Рішення відзначати Міжнародний день чаю саме 15 грудня було прийнято після неодноразового обговорення в багатьох міжнародних організаціях і профспілках протягом Світового громадського форуму (World Social Forum), що проходив у 2004 році в Мумбаї (Mumbai, Індія) і в 2005 році в Порте Аллегре (Porte Allegre, Бразилія).

Батьківщина чаю - Південно-західний Китай і райони Верхньої Бірми та Північного В'єтнаму. Про дивний напій розповідають багато легенд Китаю, Індії, Японії. Одна з них свідчить, що чай виник у час створення Землі і Неба - його пов'язують з ім'ям Царя Сонця Янь-ді. Інша легенда розповідає, що чай відкрив імператор Південного Китаю Шень Нун, коли в його чашу з гарячою водою впав зелений лист чайного дерева. Напій виявився настільки ароматним і смачним, що імператор наказав зібрати і зберегти це листя, і видав указ про вживання його по всій країні. Індуси ж вважають, що чайний кущ випадково виявив принц Бодхидхарма, подорожуючи по Південному Китаю. У IX столітті чай потрапив до Тібету та Японії, де набув значення обрядового напою.

Цікаво, що саме слово "чай" прийшло до нас через тюркські мови з північнокитайського "cha", в той час як джерелом назви в Західній Європі стало південнокитайське "te". Як це вийшло, простежити так само важко, як і встановити точний час появи напою в різних регіонах.

Виділяють 4 традиції чаювання:

- перша — це загальноприйнята у світі, особливо в європейських країнах, англійська традиція чаювання. Це, коли в святковий або особливий день господиня накриває стіл білою скатертиною, дістає найгарніший і дорогий чайний сервіз із порцеляни, і вся родина з гостями сідає за стіл, проводячи час за чашкою чаю і смачною випічкою. За столом завжди окрім чашок з блюдцями, стоїть заварювальний і молочний чайники, цукорниця і ваза для випічки. Підготовка до такого чаювання — цілий ритуал.

- друга — російська традиція чаювання. Це ритуал запивання чаєм варення з аґрусу і незліченної кількості бубликів. Зазвичай, у таких випадках кажуть: "Підемо поп'ємо чайку”.

- третя традиція — східна. Японська і китайська традиції чаювання - найдавніші, адже в Європі чай з'явився лише в середині XVI століття, а на сході його вживали вже тисячу років. Японська і китайська традиції більше відносяться до вживання зелених видів чаїв з добавлянням жасмину, лотоса і м'яти.

 - четверта традиція — американська, її ще називають античайною. Але через те, що кількість прихильників такого чаювання щороку зростає, доводиться рахуватися і з нею. Це звичка запивати чаєм з пакетика бутерброд за телевізором або будь-яким іншим заняттям. У цьому випадку насолода смаком чаю відходить на задній план, оскільки чай сприймається більше як рідина для запивання їжі.

Якому виду чаювання надавати перевагу, вирішувати Вам. Можливо, хтось уперше прочитав про різні традиціїї чаювання, тож зараз спробує дещо підняти свій рівень для отримання більшої насолоди.

Смачного Вам чаювання!

Дивіться про чай м'ятний у програмі "ЗНАК ЯКОСТІ"