Як ми й передбачали в одній з публікацій від 11 лютого в результаті ліквідації відділу культури дотеперішній його керівник Андрій Спас постраждав найбільше.
Новостворений відділ гуманітарної політики відповідно до розпорядження Бориславського міського голови очолив Роман Тарнавський.
Стало зрозумілим, що прийняття цього рішення і наступне призначення керівника викличе не лише чергові розмови серед мешканців міста, а й певні дії з боку постраждалого.
І Андрій Спас не забарився. Він запросив представників засобів масової інформації всієї області на тематичну прес-конференцію. Подібний крок зробив і заступник міського голови з гуманітарних питань Сергій Оленич. І хоч обидва фігуранти мали свою думку щодо повноважень для зібрання представників ЗМІ, обидві прес-конференції таки відбулися.
На своїй зустрічі з журналістами заступник міського голови Сергій Оленич оприлюднив уже відому інформацію про утворення відділу гуманітарної політики та призначення начальником відділу романа Тарнавського. Та про те, що жодних репресій, в тому числі й політичних, у рішенні міської ради нема.
На зустрічі з представниками засобів масової інформації, що відбулась наступного дня, спілкувався вже Андрій Спас. За словами керівника відділу культури (вже колишнього), конфлікт почався ще рік тому, коли представники міської влади запропонували Андрію Спасу написати заяву на звільнення за власним бажанням. Робити це він відмовився.
Андрій Спас категорично проти утворення відділу гуманітарної політики через те, що серед завдань, які покладені на цей відділ, культура стоїть аж на четвертому місці - після молодіжної політики, фізичної культури та спорту, а повноваження новоствореного відділу не поширюються на Східницю, хоч там теж є бібліотека та Народний дім "Просвіти".
Врешті-решт Андрій Спас висловив свій прогноз на розвиток культури у нашому місті: "У результаті діяльності відділу гуманітарної політики у Бориславі залишаться самі по собі міський Палац культури, дитяча школа мистецтв та кілька бібліотек, решта установ культури приречені".
Репресії є не тільки на всеукраїнському рівні, але й на рівні політичному, – розпочинає розмову пан Спас. – Ще в лютому 2011 року Сергій Оленич, заступник міського голови Борислава, пропонував мені писати заяву на звільнення з посади за власним бажанням. Я ж відповів – звільняйте, якщо маєте законні підстави. Після цього випадку в травні 2011 року я мав розмову з міським головою Володимиром Фірманом, його заступником Сергієм Оленичем та головою депутатської фракції «Фронт змін» Олександром Зваричем (власник фірми «Мажор» – В.К.). Мені тоді сказали, що якщо я не піду з посади за власним бажанням, то реорганізують відділ культури. Через якийсь час Сергій Оленич озвучив свою ініціативу – у Бориславі в 2012 році буде створено відділ гуманітарної політики. Рішення про це було прийнято Бориславською міською радою 14 жовтня 2011 року (№ 384).
Андрій Спас продовжує розповідати, як він намагався не допустити ліквідації відділу культури в Бориславі. Звернення у прокуратуру з проханням дати правову оцінку, звернення до голови Львівської облдержадміністрації Михайла Костюка, розмови з депутатами, багато з яких або уникали прямої відповіді, або ж відводили погляд, або відповідали фразою «Партійна дисципліна вище сумління та совісті». По сьогодні ніхто не може пояснити пану Спасу, що ж це таке «нові методи управління в гуманітарній сфері», по сьогодні не може зрозуміти Андрій Миколайович, навіщо було перетворювати в руїну приміщення на Грушевського, 1, яке належало відділу культури, а тепер… Фото, які показує начальник відділу культури, вражають – повибивані вікна, зірвані двері, пограбоване внутрішнє обладнання. Пан Спас каже, що тепер за цією адресою зареєстровано міський осередок «Фронту змін»
Ліквідували відділ культури в Бориславі чомусь на позачерговій сесії (9 лютого). Андрію Спасу для слова надали рівно 3 хвилини. Звіт про виконану роботу депутати слухати не захотіли, очевидно, через брак часу. Та й навіщо, коли партійна дисципліна зобов’язує все одно голосувати так, як треба? А треба Андрія Спаса усунути з цієї посади хоча б тому, що на місцевих виборах 2010 року він підтримував «не того кандидата», – з гіркотою розповідає про це пан Андрій.
Депутати так поспішали з об’єднанням відділів культури, сім’ї та молоді, фізичної культури та спорту в одне «гуманітарне» відомство, що забули і про бухгалтерію, і про штатну одиницю прибиральниці, і про БМЦСССДМ, чомусь в рішенні оминули Східницю. «За» проголосував не тільки пануючий у Бориславі «Фронт змін», але й депутати Василь Піх, Володимир Драган, 1 представник «Нашої України», 2 представники «Батьківщини», всього – 29 депутатів. Проти виступали Партія захисників Вітчизни, Республіканська Християнська партія, Партія регіонів, але вони – меншість.
Такого прецеденту на Львівщині ще не було, щоправда, пан Андрій Спас пригадує, що якось у Старосамбірському районі пробували об’єднати відділ освіти та відділ культури, але через короткий відрізок часу змушені були відмовитися від цієї затії. Воно й зрозуміло – навіть на найвищому рівні є окреме міністерство освіти і окреме міністерство культури. У Бориславі ж гуманітарний відділ має займатися і молоддю, і сім’ями, і фізичною культурою і спортом, і навіть туризмом, аж врешті-решт і культурою. Тобто, культура – на задвірках.
Новий відділ очолив Роман Тарнавський, який до того керував відділом у справах сім’ї та молоді. Та до нього пан Спас не має такого жалю, як до деяких «друзів», яким свого часу багато чим допоміг. Для прикладу, взяв він на роботу такого собі Ігоря Мельника, а той тепер не лише керівник Палацу культури, а й після кількох змін партійних кольорів – депутат міської ради від «Фронту змін», голова депутатської комісії з питань культури, майбутній секретар ради. Забулося, що колись мешкав в Києві у родичів пана Спаса, забувається добро, особливо коли починає смакувати влада.
«Не так тії воріженьки, як добрії люди, і оплачуть, жалкуючи, плачучи – осудять», – цитує начальник відділу культури слова Великого Кобзаря. Ті «добрії люди» постаралися, щоб начальник відділу культури … пропав. В місті робляться якісь культурні заходи, пан Спас їх готує, пише сценарії, виступає, адже має потужний голос, величезний досвід. А в результаті про нього – ані згадки ні в міській комунальній газеті, ні на міському радіо. Відмовляють йому в радіоефірі в останній момент. Це зрозуміло – є вказівка, а влада ще буде довго, тож хто буде ризикувати, стаючи на захист неугодного начальника відділу культури, який попав в опалу. Та ж він посмів конкурувати із самим Володимиром Голобутовським на виборах! Чи не тому у пана Спаса викрали авто, щоб не зміг бути «мобільним»? Незручна людина, що тут скажеш, ще й якимось КУН керує, а тепер же ж націоналіста можна утискати як хочеш, вища влада на це дивиться крізь пальці.
Так, та трохи не так. З обласного управління культури пан Спас отримав відповідь № 5/1651 від 29.12.2011, що ліквідувати відділ культури у Бориславі недоцільно («…вивчивши факти, викладені у Вашому зверненні від 15.12.2011, управління культури Львівської ОДА інформує – вважаємо за доцільне збереження відділу культури як окремого структурного підрозділу Бориславської міської ради…», підпис начальника управління культури ЛОДА Сергія Борка), але місцева влада Борислава чхати хотіла на думку обласної влади.
А. Спас: «Я працював з різними міськими головами і не завжди було гладко. Були суперечки, були тертя, але такого ще не було – ви нам не підходите і ви повинні піти!». Які знайомі ці слова для трускавчан, хіба ж не за таким самим принципом діяла фронтозмінівська влада у Трускавці, коли людей зі стажем та досвідом просто викидали на вулицю, а брали на їхнє місце, м’яко кажучи, тупеньких непрофесіоналів.
Цікаво, що міська влада Борислава намагалася заборонити Андрію Спасу проводити прес-конференцію, на той же день і на ту ж годину було в алярмовому порядку організовано якусь нараду (хоча мер у цей день був відсутній, бо перебував із робочим відрядженням у Львові).
Депутат БМР Михайло Лазар охарактеризував те, що коїться в Бориславі, дуже чітко: «Це просто зведення порахунків». «Мене не болить, що я піду з цієї посади, – каже А. Спас, – адже я прийшов на повну руїну – ні приміщення, ні транспорту, ні положення. Владі треба вирішити питання власності і я зі своєю принциповою позицією їм заважаю. Приклад – бібліотека для дітей на Шевченка, 60, яку всіма способами хотіли переселити у Палац культури. Вона збудована за канадійським методом, як приміщення військкомату, яке недавно згоріло, тож почали свідомо запускати інформацію, що й бібліотека може згоріти. Та в нас за цим канадійським методом збудовані Мражниця, Тернавка, половина Губич… Показовим є і так звані зміни з парком культури – вони не виправдали очікувань. Те, що я реагую на неподобства, когось задіває особисто»
Наразі Андрій Спас продовжує працювати начальником відділу культури. Невідомо, чи це триватиме ще 3 місяці, чи 6, чи інший період часу. Невідомо, якою буде подальша доля цієї людини. Можливо, йому пропонуватимуть посаду директора міського історико-краєзнавчого музею, де тепер заміняє директора на час декретної відпустки дружина начальника відділу культури, пані Галина Спас. Є й інший, цікавіший варіант – Андрій Спас міг би повернутися на посаду завідувача відділом культури Трускавецької міської ради, адже після перебування на цій посаді Тетяни Татомир наша трускавецька культура однозначно потребуватиме відродження, титанічних зусиль викочування з цієї ями, в яку вона зараз котиться. Та не варто загадувати наперед, адже, як каже А. Спас, «життя таке, що ніхто не знає, що ж буде за хвилину…».
Андрій Спас в кінці прес-конференції робить порівняння подій 2012 у Бориславі із подіями 1930-х в СРСР. Через 20 років після Жовтневої революції почали розстрілювати тих, хто її творив. Через 20 років після проголошення незалежності України у Бориславі почали переслідувати тих, хто був тоді на вістрі боротьби. Революції роблять герої-романтики, до влади приходять прагматики, а користаються її плодами негідники. Сумнозвісна фраза «причетних знищити, недостойних нагородити» знаходить своє підтвердження у скандальних подіях нищення відділу культури міста Борислава у 2012 році. І хоча слова «негідники» пан Спас свідомо уникав, та в приватній розмові прозвучало інше слово, миле для серця галичанина. Шубравці.
Ми постаралися подати позиції двох людей. Люди ці різні. В них є свої позитивні сторони, є й негативні. Після конфлікту негатив випливає назовні.
Пану Спасу дорікають, що він «вічний начальник» і що йому давно треба звільнити місце молодим. Дорікають за членство в КПРС. Дорікають, що всі звіти, які він подає – липа, що нема родзинки в загальноміських заходах, що Борислав майже непомітний у обласних, не кажучи вже про загальноукраїнські фестивалі чи конкурси. Кажуть, що вечори, які він організовує, нецікаві, не такі, яких потребує молодь.
Пану Оленичу дорікають, що в часи Помаранчевої революції, у недалекому 2004 він керував штабом Віктора Януковича. Що він кар’єрист, забагато кусає, що в Бориславі знайшлася б людина і то не одна, яка б значно краще справлялася з обов’язками заступника мера з гуманітарних питань. Дорікають тим, що дрогобицький і проблем Борислава не знає, а пхається, куди не слід. Дорікають відсутністю досвіду. Дорікають, що на посаду завідувача відділу освіти взяв свого друга Віталія Лесика. Дорікають некомпетентністю. Дорікають, що його роботи не видно зовсім, що нічого не змінилося на краще.
Дай боже здоровля тій Владі, котра змогла ту наволоч відігнати від корота. андрій спас(еавмисне з маленької літери) все своє життя звик їхати на національно-патріотичних гаслах нічого нероблячи зазвичай. Та наволоч ще у 1992 році на халяву отримала трикімнатну квартиру коли з телефоном від свого родича тодішнього міського голови В.Копися, в той час коли тисячи Бориславців стояли на черзі, він завжди залякував усіх мерів та заступників, погрожуючи підняти на свій захист національно-патріотичні сили, він завжди звик керувати нетільки культурою але й мерами і заступниками,усі його боялись а Спас в той час царював і лютував, роздаючи на ліво та й направо догани працівникам культури, погрожуючи їм. Хочу також згадати як “великий націонал-патріот спас” потрапив у державну академію при призедентові на підвищення кваліфікації, тодішній мер Удовенко просто відправив його туди адже спасу після перевірки кру грозила кримінальна відповідальність за фінансові махінації в галузі культури “великий патріот в той час відмив чи малі кошти”. Андрію Миколайовичу, як так мер Володимир Фірман неналякався вас і все ж таки навів з вами порядок, видно пройшов ваш час, пора і честь мати. А те, що ви здійснюєте зараз галас прикриваючись великими культурними словами – це все вияви вашої хворобливої уяви!!!! Слава Україні. Борислав Рулить!!! (коментар з Дрогінфо)
