19.03.2024, Вівторок, 05:00
Головна » Статті » Світ

Чи живемо ми?

Чи живемо ми? Чи ж просто женемося незрозуміло навіщо, забуваючи про те, що даремно витрачений час неможливо повернути ніякими засобами...

Це питання періодично спливає в нашій свідомості, якщо ми ще здатні чути її голос. Але, як правило, ми заглушаємо його всілякими відмовками - ось одружуся, ось зароблю грошей, ось те, ось се і т.д. - І тоді по-справжньому заживу і буду цінувати кожну мить, і кожній думці приділятиму увагу...

Але час летить, ми навчаємось, згодом йдемо працювати, створюємо сім'ю, повільно деградуємо, чогось бажаємо, звинувачуємо інших у своїх невдачах, у відсутності щастя, а щастя як не було, так і немає. І ось вже вмирати пора, а ми все ще відчайдушно чіпляємося за життя, сподіваючись незрозуміло на що ...

Ми стаємо циніками, ми розчаровуємося в усьому і в усіх, впадаємо в депресію, починаємо робити незрозумілі речі, а життя як йшло, так і йде повз нас. І будьте певні, воно так і пройде повз, поки ми будемо думати, що наше щастя, наша досконалість залежить від чогось зовнішнього...

Ми руйнуємо свої відносини з навколишнім світом, вважаючи, що вони винні в нашому нещасті. Ми починаємо шукати когось, хто покладе нашим стражданням кінець, але так і не знаходимо, в черговий раз, розчаровуючись в людях...

У результаті ми просто помираємо, повністю розчарувавшись, з почуттям глибокої образи в серці, від того, що нас так і не зрозуміли...

А потім... Потім починається те ж саме - нове життя, нові очікування, нові розчарування...

І так ми і крутимося в цьому замкненому колі, намагаючись втекти від самих себе ж. Але втекти не виходить, знову і знову наздоганяємо ми самі себе, знову і знову страждаємо від своїх же власних забобонів...

І все це так і буде продовжуватися, поки одного разу ми не зупинимося і не скажемо собі: "Досить!". Поки не почнемо працювати над собою, намагаючись прийняти себе такими, які є і змінити це сприйняття в більш позитивну сторону.

І багато буде ще помилок, падінь і невдач на цьому шляху. Але в будь-якому випадку ми відразу відчуємо одну річ. Ми почнемо жити. Потроху, криво, косо, але почнемо. Почнемо цінувати те, що маємо, почнемо бачити у всьому не злу долю, а люблячого Бога, який посилає нам уроки для нашого ж блага. Щоб ми вчилися. Щоб вилізли вже, нарешті, з шкаралупи свого егоїзму і небажання змінювати себе. Щоб відкрилися собі, близьким, навколишньому світу. І тоді, коли ми будемо помирати, нас не буде з'їдати пекуче відчуття безглуздості і безвиході...


Є про що поговорити? - заходьте на форум!

Прагнете новин? Вам сюди - новини мого міста



Творімо історію свого міста добрими думками і гідними вчинками.
Доведемо землякам і всьому світові, що Борислав і бориславці - найкращі!


Творімо історію свого міста добрими думками і гідними вчинками.
Доведемо землякам і всьому світові, що Борислав і бориславці - найкращі!


Ще статті:


Є про що поговорити? - заходьте на форум!
Прагнете новин? Вам сюди - новини мого міста

Категорія: Світ | Додав: Admin (12.02.2012) W
Переглядів: 2194 | Коментарі: 6 | Теги: живемо, цікаво, Борислав, позитивно | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
dth="100%" cellspacing="0" cellpadding="0" class="commTable">
Имя *: Email:
Код *: