Професор почав свій урок з того, що взяв у руку склянку з невеликою кількістю води. Він підняв її таким чином, щоб всі побачили, і запитав студентів:

- Як ви думаєте, скільки важить ця склянка?

В аудиторії жваво зашепотіли.

- Приблизно 200 грам! Ні, грам 300, мабуть! А може і всі 500! - Стали лунати відповіді.

- Я справді не взнаю точно, поки не зважу його. Але зараз це не потрібно. Моє питання ось яке: що станеться, якщо я буду так тримати склянку протягом декількох хвилин?

- Нічого!

- Справді, нічого страшного не трапиться, - відповів професор. - А що буде, якщо я стану тримати цю склянку у витянутій руці, наприклад, години дві?

- Ваша рука почне боліти.

- А якщо цілий день?

- Ваша рука оніміє, у вас буде сильний м'язовий розлад і параліч. Можливо, навіть доведеться їхати в лікарню, - сказав один зі студентів.

- Як на вашу думку, вага склянки зміниться від того, що я її цілий день буду тримати?

- Ні! - Розгублено відповіли студенти.

- А що потрібно робити, щоб все це виправити?

- Просто поставте склянку на стіл! - Весело сказав один студент.

- Точно! - Радісно відповів професор. - Так і з усіма життєвими труднощами. Подумай про яку-небудь проблему кілька хвилин і вона виявиться поруч з тобою. Подумай про неї кілька годин, і вона почне тебе засмоктувати. Якщо будеш думати цілий день, вона тебе паралізує.

Можна думати про проблему, але як правило, це ні до чого не приводить. Її "вага" не зменшиться. Справитися з проблемою дозволяє тільки дія. Виріши її, або відклади вбік. Немає сенсу носити на душі важкі камені, які паралізують тебе.