Єдине, унікальне та неповторне у світі місто – Борислав. Частина 2. - Борислав у ЗМІ - Каталог статей - Моє місто - Борислав!
09.12.2016, П`ятниця, 18:19
Головна » Статті » Борислав у ЗМІ

Єдине, унікальне та неповторне у світі місто – Борислав. Частина 2.



Частина 2.

З 15 липня до 15 жовтня 1854 р. у м. Мюнхені (Німеччина) відбувалася Міжнародна індустріальна виставка, яку відвідали десятки тисяч осіб з усіх кутків світу, серед них були й короновані особи. І саме на цій виставці вперше у світі Йоган Зег представив для промислового використання продукти дистиляції та очищення бориславської нафти. За цей винахід він був відзначений похвальною грамотою, в якій було вказано: “Johann Zeh, Magister der Pharmacie & Privilegiums-Inhaber in Lemberg – Oesterreich: Belobende Erwahnung fur vollkommen rectificirtes Steinoel”, – (“Йоган Зег, магістр фармації і власник привілею у Львові – Австрія: похвальне визнання за повну дистиляцію скельної олії”). Це є свідченням міжнародного визнання його винаходу, тобто методу високоякісного промислового очищення нафти і, зокрема, вдалого використання ним для цього сірчаної кислоти. Адже це дало йому можливість видаляти з продукту ароматичні вуглеводні, які надавали дистилятові дуже неприємного запаху, а при згоранні в лампах утворювали багато кіптяви.

З початку 1860-х рр. озокеритно-нафтову промисловість Борислава розпочали відвідувати та досліджувати десятки відомих у Європі та світі гірничих інженерів, науковців, докторів, професорів, громадських, політичних та державних діячів.

1861 р. у Бориславі за ініціативою та під керівництвом львівського промисловця Роберта Домса майстри гірничої справи пробурили ручним ударним способом першу нафтову свердловину.

1864 р. у Бориславі вперше створено гірничу інспекцію для нафтово-озокеритної промисловості.

1869 р. у Бориславі збудовано перший мурований (цегляний) греко-католицький храм Вознесіння Господнього, на Потоці (сучасна вул. Церковна). Будівельні роботи здійснювалися під керівництвом місцевого пароха о. Ігнатія Максимовича.

1860 – 1890 рр. найстаріші та єдині в Україні, Європі та світі збережені гірничопромислові об’єкти озокеритно-нафтової промисловості у м. Бориславі. Це видимі залишки понад 10-ти копаних ям-криниць (копальні, шахти), з дерев’яними зрубами або лозовим плетенням, для видобутку нафти й озокериту, в заплаві р. Тисьмениці. Загальна їх кількість була у Бориславі в 1873 р. 12000 одиниць. А також залишки таких копаних ям-криниць, що знаходяться у мікрорайоні Мразниця, з обох боків р. Тисьмениці, на старому нафтовому промислі «Ріпне», де у 1880-х рр. їх тут було близько 170 одиниць.

У 1870-х рр. у Бориславі вперше створено фонд для малозабезпечених мешканців міста.

У 1870-х рр. через велике збільшення робітників в озокеритно-нафтовій промисловості між Бориславом та Дрогобичем вперше виникли регулярні міжміські пасажирські перевезення. Так у Дрогобичі, на площі біля церкви Св. Трійці, розташовувався оригінального вигляду транспорт – омнібуси. Це звичайний довгий віз, обладнаний 6 – 8-ма лавками, закріпленими шнурками до драбинок, кожна – для трьох пасажирів. Після наповнення омнібуса пасажирами та оплати 10 центів, виїжджали омнібуси до Борислава через с. Губичі. Уже в Бориславі, під’їхавши до Рогачки, та сплативши мито за погану їзду жахливою дорогою, пасажири висідали.

У 1870-х рр. продукти переробки бориславського озокериту застосували для ізоляції у виготовленні телеграфного кабелю, прокладеного по дну Атлантичного океану між Європою і Північною Америкою, довжиною 3750 км. Згодом один із різновидів бориславського озокериту одержав назву „Бориславіт” – як мармурний озокерит (твердий і крихкий ґатунок). І ця назва, як наукова термінологія, увійшла до геологічних словників та енциклопедичних видань.

31. 12. 1872 р. у Бориславі вперше розпочала працювати залізнична дорога вантажних та пасажирських перевезень із залізничною станцією.

1873 р. у Бориславі за всю історію озокеритної промисловості було видобуто найбільшу кількість озокериту – 19 557,70 т.

1873 р. під час епідемії холери у Галичині учень Дрогобицької вищої гімназії, Іван Франко вперше прожив кілька тижнів у Бориславі. Адже тоді існувало повір’я, що нафтові випари захищають від цієї хвороби.

03. 1876 р. у Бориславі відкрито першу аптеку. Її власником був магістр фармації Йоган Зег.

У червні 1876 р. у Бориславі вперше побувала офіційна делегація на чолі з австрійським міністром рільництва (сільського господарства) графом А. Маннсфельдом (А. Mannsfeld) разом із державними та крайовими діячами, урядовцями, представниками торгівлі та культури. Серед них були: граф Володимир Дзєдушицкі, президент Бартманьскі, князь Владислав Сапєга, кунстош Музею графа Дідушицького Владислав Зонтак, гірничий комісар Генрик Вальтер. Вони відвідали: озокеритні копальні фірми «Дінґлер і спілка», де в той час була найглибша копальня (шахта) глибиною 87 сажнів (165 м), і туди свіже повітря доставлялося паровими машинами, та топлярні воску фірми „Ґрюнбаум і Метзґер”, де розповідав їм місцевий гірничий інспектор Юзеф Саломон Фрідберґ.

У січні 1877 р. у першому номері львівського журналу «Друг» вперше опубліковані, а згодом вийшли окремою збіркою, художні твори про Борислав – перші оповідання про озокеритно-нафтову промисловість Борислава видатного українського письменника Івана Франка у збірнику оповідань під назвою «Борислав. Картини з життя підгірського народу». Ці твори, за словами І. Франка, мали у Галичині succes de scandal – скандальний успіх.

1877 р. у м. Бориславі через збільшення кількості мешканців іудейського віросповідання, що працювали в озокеритно-нафтовій промисловості, було створено метричний округ для бориславських іудеїв. Будували численні божниці та синагоги, які проіснували до 1941 р., та було закладено перше окреме кладовище (кіркут) між сучасними вул. Дрогобицькою та вул. Тернавкою.

1956 р. воно було офіційно ліквідоване, а потім зруйноване радянською владою.

1878 р. вперше у львівських журналах вийшла друком перша повість видатного українського письменника Івана Франка «Boa constrictor» («Змій полоз») про озокеритно-нафтову промисловість Борислава.

13. 09. 1880 р. озокеритно-нафтову промисловість Борислава вперше відвідав Австро-Угорський імператор, цісар і король Франц Йосиф І з численними державними особами (князями, міністрами та іншими чиновниками).

01. 1881 р. у першому номері львівського журналу «Світ», виданого українською мовою, вперше у світі розпочато друкування повісті на соціально-робітничу тематику видатного українського письменника Івана Франка «Борислав сміється», яка згодом стала найвідомішим його літературним твором і виданим десятками мовами у всьому світі.

1881 р. у львівському науковому журналі «Kosmos» відомий науковець, доктор геології, професор Рудольф Зубер опублікував статтю, у якій вперше згадується про знайдення у Бориславі, під час копання озокеритно- нафтової ями-криниці, залишків мамонта. А саме про зуб мамонта, який знаходився у промисловця, власника топлярні озокериту в Бориславі пана Добля.

15. 05. 1881 р. під час бійок робітників нафтово-озокеритної промисловості від пострілів поліції вперше у Бориславі робітник озокеритно-нафтової промисловості.

Олег МИКУЛИЧ,

доктор історії

публікація в Західно Українському НафтоГазовому Порталі

18 Лютого 2015 року



Творімо історію свого міста добрими думками і гідними вчинками.
Доведемо землякам і всьому світові, що Борислав і бориславці - найкращі!


Ще статті:


Є про що поговорити? - заходьте на форум!
Прагнете новин? Вам сюди - новини мого міста

Категорія: Борислав у ЗМІ | Додав: Admin (28.06.2016)
Переглядів: 312 | Теги: Мразниця, на Потоці, Роберт Домс, очищення нафти, Ріпне, Йоган Зег, Тисьмениц | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *: