От вам і нагорода на конкурс "про своїх улюбленців" !

Конкурс тут ні до чого. Хоч чим більше ми з Вами будемо проявляти свою любов до братів наших менших (в т. ч. і з допомогою конкурсів), тим швидше зможемо переконати посадовців не вчиняти паскудних справ. Дійте...

Залиште, добродію. Зачнімо не з любові до тварин, а з любові до людей. Собака може і є також твар божий, але ненавість треба знищити насамперед у собі ( чи це не є цитата з piosenki Niemena "Dziwny jest ten świat"?). Пригадується епізод нашого людолюбства з дитинства ще за "комуністів"....
Черга по хліб у гастрономі що на площі Івана Франко. Зима. Мороз був лютий. Тато забрав мене з музичної школи. Зайшли купити хліб по дорозі до дому. Стояли у черзі. Може залишилося якісь чотири особи перед нами. Раптом двері відчинилися і у магазин увійшли цигака Сабіна. Постать одеозна у Бориславі у ті роки. Весела, писката, але понад усе порядна на свій манер кубіта. Багато дітей, мало грошей - словом типова циганка радянських часів. Мешкали вона на Щорса у халабуді, котра наприкінці 60-тих завалилася сама, то влада її зруйнувала.
Так от, ота циганка Сабіна, обвішагна дітьми попри лахміття, в яке вона була вбрана, попрямувала до прилавка де продавали хліб. Кладучи 7 копійок (стільки коштував тоді чорний хліб) попросила хліба без черги.
Чи треба вам казати про реакцію наших бориславських "людолюбців"? Циганка Сабіна за якусь хвилину почули про себе все те, що вона вислуховувала про себе ціле життя.
Але сталося не сподіване. Мій дрібного зросту татуньо повернувся у натовп прочитав їм проповідь, котру бориславці напевно вислуховували що неділі у ксьондза у церкві, і наказав, саме наказа, продавщиці видати два буханки хліба Сабіні, а гроші взяти з нього, коли на нього прийде черга купувати хліб для себе.
Натовп мовчав. Про що думали. Напевно про ту нелюдску ненавість до самих себе.... А ви про псів... Nienawiść trzeba zniszczyć w sobie! З Новим Роком!